Національний природний парк "Святі гори"

офіційний веб-сайт

Національний парк "Святі Гори" розташований у Старобільській степовій зоні південних відрогів Середньоросійської височини, у рівнинній місцевості, яка розчленована долинами, балками, ярами.

Клімат даного району більш континентальний, ніж інших степових областей України. Протягом року переважає рух континентального повітрі помірних широт (75 %). Значний вплив на формування клімату маг арктичне повітря (18 %), хоча його повторюваність менша, та воно може швидко знизити температуру повітря. Однією з особливостей клімату території є значне коливання погодних умов із року в рік. Помірно зволожені роки змінюються різко засушливими. В цілому клімат характеризуються жарким літом та відносно холодною зимою.

Сонячна радіація

Спостереження метеостанцій дають можливість зробити висновок, що район одержує значну кількість тепла. Середній приток сонячного сім становить 1776-2031 годин на рік. Найбільша тривалість сонячного сяйва в рік становить 2176-2287 годин. Найбільш сонячними є травень-серпень(357-381 год.), мінімальні значення тривалості спостерігаються у грудні (3-8 год.) і зумовлені найменшою тривалістю дня і найбільшою повторюваністю похмурого неба.

Максимальні добові обсяги сумарної сонячної радіації за ясного неба відмічаються у червні (28,26 МДж/м2) і лише на сході (Велико-Анадоль), а найменші, у грудні – 4,88 МДж/м2. Зазвичай, у першу половину т надходить на 2-12 % сумарної радіації більше, ніж у другу. Сумарна сонячна радіація протягом року становить 6064 МДж/м2.

Важливою характеристикою радіаційного режиму є тривалість сонячного сяйва. Найбільша тривалість на рік сонячного сяйва в степовій області становить 2000-2300 годин.

Повторюваність ясних та сонячних днів

Повторюваність ясної та хмарної погоди визначається режим хмарності.

Утворення хмарності на території району, в основному, пов'язавне циклонічною діяльністю та проходженням атмосферних фронтів, протеї літній період вона зумовлена, переважно, конвекційними процеси Прийнято вважати день ясним, коли хмар немає зовсім, або вони покривай тільки 20 % небосхилу, хмарним – коли хмари покривають 80 % і біли видимого небосхилу, напівясним - коли 30-70%.

В середньому на рік буває 38 ясних днів за загальною і 102 за нижньою хмарністю. Середня кількість хмарних днів на рік становить 131 за загальною і62 дні за нижньою хмарністю.

Максимальна кількість днів без сонця відмічається взимку, особливо в грудні (14-21 день). В теплий період, з квітня по вересень, навпаки, число юних днів різко збільшується, днів без сонця майже не буває.

Температура

Температура повітря, як одна з основних метеорологічних величин, визначає характер та режим погоди. За даними спостережень, в м. Ізюмі середня річна температура повітря, яка характеризує загальний температурний фон території, в даному районі становить 7,9 °С. Середня температура січня від – 5 до -8°С, липня 21-23°С. Середня максимальна температура повітря в липні становить 27,3°С, середня мінімальна температура січня становить -9,9°С.

Важливим показником для курортної галузі є добова амплітуда коливання температури повітря. Взимку найбільша добова амплітуда зумовлена переміщенням атмосферних фронтів і різкою зміною повітряних мас. Навесні і восени вона спостерігається тоді, коли вдень повітря добре прогрівається, а вночі – сильно вихолоджується.

У рекреаційній практиці прийнято вважати граничною для нормального самопочуття в літній час максимальну температуру 25°С, для відпочинку на пляжі й купань у озері та річці – не нижче 17°С, для прогулянок у парках – біля 27°С.

З точки зору кліматотерапії інтерес являє повторюваність жарких днів і днів з морозами. Середні місячні від'ємні температури характерні для зимових місяців – у січні-лютому.

При оцінці лікувальних властивостей клімату, зазвичай, враховується внутрішньодобова і міждобова мінливість окремих метеорологічних елементів. За внутрішньодобовою мінливістю (амплітуда) температури повітря на території національного парку протягом року переважає вельми приємний (1-2°С). В цілому, термічний режим на території, де розташований НПП "Святі Гори" є цілком сприятливим для рекреації.

Вітровий режим

Протягом року чітко виражені послідовні зміни швидкості вітру: з жовтня до квітня відбувається посилення вітру, найбільша середньомісячна швидкість вітру спостерігається в лютому (50-55 %), іноді цей максимум припадає на січень, або листопад і грудень. Найменша швидкість вітру відмічається влітку, коли Україна перебуває під впливом Азорського антициклону, а циклонічна діяльність послаблена.

За даними спостереження метеостанції Ізюм, середня річна швидкість вітру складає 2,3 м/с, найбільші швидкості вітру спостерігаються в зимові місяці і на початку весни (до 2,9 м/с), найменші - влітку (до 1,7 м/с).

В добовому ході найбільші швидкості спостерігаються вдень, найменші – вночі та вранці. Найбільшу повторюваність (60-90 %) має вітер слабкий (0-1 м/с) та помірний (2-5 м/с). Швидкість 6-10 м/с найчастіше спостерігається в холодний період року або у перехідні сезони.

В середньому, на протязі року, переважають східні та західні вітри. Зимою дмуть, переважно вітри східних румбів. Весною переважають східні та південно-східні вітри. Влітку район схильний до впливу вітрів західних, північно-західних та північних напрямків. Восени дмуть, переважно західні вітри. Максимальна повторюваність штилю відмічається в серпні-вересні.

Вологість повітря

На показники вологості повітря великий вплив мас віддаленість пункт від моря. Своїх мінімальних значень парціальний тиск досягає в січні-лютому (3,7-3,9 гПа). Максимальні значення парціального тиску в липні – до 15,0 гПа. Річна абсолютна вологість повітря (парціальний тиск) становить 9,0 гПа.

Середня відносна вологість повітря за рік на території національного парку складає 65-76 %, тобто воно помірно сухе-вологе.

Максимальних своїх значень відносна вологість повітря досягає в листопаді-грудні, змінюючись від 86% до 88%, а мінімальних – в травні -червні, складаючи 64-67%.

Середньомісячна вологість повітря (більше 80%) спостерігається з листопада по березень. Для оцінки лікувальних властивостей клімату велике значення має часта або рідка повторюваність в полудень дуже високої відносної вологості (80% і більше), а також низької (30% і менше) у буда-який час доби. Кількість сухих днів з відносною вологістю 30 % і менше, в середньому, на рік становить 37 днів. Зимою сухі дні зовсім відсутні, або бувають дуже рідко. В літній час найбільш часто сухі дні відмічаються у травні. Найбільша кількість днів з відносною вологістю 30% і менше, в середньому за окремі роки становить 78 днів.

В добовому ході своїх максимальних значень відносна вологість досягає перед сходом сонця, потім вона поступово зменшується, а в післяполуденні години знову підвищується внаслідок випаровування з водної поверхні водойм.

Відносна вологість, як і температура повітря, має внутрішньодобові і міждобові зміни. За величиною цих змін протягом доби між північчю та полуднем на території НПП "Святі Гори" переважає вельми сприятливий та сприятливий типи погоди. В середньому на рік на їх долю доводиться біля 150 днів.

Атмосферні опади

За даними спостережень МС Ізюм в середньому за рік випадає близько 570 мм опадів. З них – максимальна кількість – в липні (63 мм), мінімальна – в грудні (32 мм). За холодний період в середньому випадає 232 мм опадів, за теплий - 335 мм.

В окремі роки та місяці кількість опадів значно відрізняється від середньої багаторічної кількості.

Так, у 1915 р. випало 807 мм опадів, а у 1951 р. – тільки 344 мм. У середньому за рік тривалість випадання опадів складає 932 години, з яких найбільше в грудні-січні (157-165 год.). У будь-який з зимових місяців майже половина днів буває з дощами або снігом. Влітку спостерігається не більше 27-34 днів з дощами на місяць. У середньому за рік тривалість випадання опадів складає 449-530 годин. Найтривалішими бувають дощі у грудні та січні (157-165 годин на місяць), найменша тривалість дощів відмічається у липні та серпні (31-27 годин на місяць). Загальна тривалість дощів за період квітень-жовтень складає 278 годин. Особливо тривалими бувають дощі весною і восени.

Сніговий покрив – незначний і лежить, в середньому, 68 днів на рік. Змішаних опадів дещо більше, в середньому 86 днів. Характер опадів, в першу чергу, залежить від умови їх утворення. Дощ відіграє позитивну санітарну роль: від очищає повітря, змиває пил; краплі, що містять мікроби, опускаються на землю. У той же час, дощ особливо затяжний, погіршує умови кліматотерапії.

Атмосферний тиск

Тиск повітря є однією з основних характеристик фізичного стану атмосфери. Розподіл атмосферного тиску на рівні моря протягом багатьох років залишається стабільним і коливається від 1012,1 до 1020,9 гПа.

Східні області знаходяться під впливом західного відрогу Сибірського антициклону з тиском, що повсюдно перевищує 1017 гПа. Зимовий характер розподілу тиску, що супроводжується його зниженням, зберігається з листопада по квітень. Атмосферний тиск відображає безпосередньо баричну атмосферу довкілля з урахуванням специфіки місця розташування конкретного пункту спостереження, головним чином, його висоти над рівнем моря та орографічних особливостей.

Атмосферний тиск поблизу земної поверхні безперервно змінюється, однак ці коливання порівняно невеликі: тільки у дуже рідких випадках тиск на рівні моря зменшується до 952,9 гПа та збільшується до 1026.7 гПа на рік. Слабкою зміною тиску вважається пониження або підвищення його середньодобової величини на 1-4 гПа, помірним – на 5-8 гПа, різким – більше 8 гПа. В основному, він близький до своєї середньої величини, що позитивно впливає на самопочуття хворих.

Несприятливі атмосферні явища

Атмосферні пронеси і явища, змінюючись в часі і просторі, формують синоптичну ситуацію конкретної території. Окремо виділяються атмосфері явища, які негативно впливають на загальний психофізіологічний ста людини, понижуючи ефективність лікування, або ж обмежуючи прийом кліматолікувальних процедур. До таких атмосферних процесів і явищ відносяться тумани, ожеледиці, хуртовини, град тощо.

Розподіл числа днів з туманом характеризується на території Укрий значною мінливістю і залежить від синоптичних процесів та характеру підстильної поверхні. В окремі роки число днів з туманом може різко відхилятися від середнього значення. У переважній більшості випадків (50-70%) відхилення від середнього значення становить 9 днів, а у (2-3%) – понад 30 днів. Повторюваність туману має чіткий річний хід На більшій частині території максимум туману (80-85 %) припадає на зимові місяці (грудень-січень). На МС Ізюм тривалість туману в середньому на день за теплий період становить 5,5 год., найбільша – 8 год., на рік – 4.9 год.; і холодний період, в середньому – 3.2 год., найбільша – 5 год., на рік – 8 год.

Повторюваність та інтенсивність хуртовин із року в рік змінюються В окремі роки утворюються великі снігові замети, особливо під час сильного вітру Водночас, бувають роки, коли число днів із хуртовиною не перевищує 2-4. В окремі роки у січні на сході може бути 15-20 днів з хуртовиною За рік найбільше число днів з хуртовиною спостерігається на північному сході і (від 44 % до 49). Найбільшої активності хуртовини досягають у січні-лютому. коли у середньому на північному сході та сході буває до 4 днів. Сумарні тривалість хуртовин на рік становить від 50 до 100 і більше годин Сильні хуртовини бувають майже щорічно. На значній площі такі хуртовині спостерігаються із ймовірністю 20-40%, тобто один раз на 3-5 років.

У зимовий сезон відмічаються сильні снігопади (кількість опадів 20 мм і більше за 12 год.). У більшості випадків (41%) сильні снігопади пов'язані з виходом південних циклонів із Середземного моря, Балканського півострова, проходженням холодного фронту з хвилями (28%) та з перемішеним циклонів із заходу (12%). Іноді вони можуть виникати під час переміщенні циклонів в улоговинах, пірнаючих циклонів та в штормовій перехідній зон між циклоном над Чорним морем та антициклоном над Європейською частиною Росії.

Сильні снігопади виникають у період із жовтня до квітня, можливі також у вересні Найчастіше вони бувають у січні та лютому. На більшій частині рівнинної території сильні снігопади відмічаються у 20-40%, найменші частота (10-20%) таких снігопадів характерна і для південних областей.

Під час снігопадів максимальна кількість опадів досягає 40-70 мм і більше Така кількість опадів, зазвичай, випадає за проміжок часу більший ніж 32 год. На Донецькій височині сніговий покрив залягає протягом 130 днів, в північно-східних районах – близько 140 днів.

За даними спостережень метеостанції Ізюм 17-18 січня 1986 р був зафіксований сильний снігопад, який тривав 11 годин . випало 23 мм опадів (повторюваність: 4 рази за 36 років). У2006 р. 3-го листопада за 6 годин випало 25 мм опадів (повторюваність: 3 рази за 56 років, середня повторюваність за рік: 0,05).

На сході та південному сході України відклади ожеледі припадають на кінець жовтня-першу декаду листопада, у лютому їх дещо менше, найбільше число днів спостерігається у грудні-січні. в листопаді, березні ожеледь буває не щорічно. У середньому на рік в районі Донецької височини з ожеледдю спостерігається 30 днів, на північному сході число таких днів становить 15-20. Найбільша повторюваність числа днів з ожеледдю (40-55 днів) спостерігається на сході та південному сході. Найчастіше ожеледь триває до 6 годин (60-80%). Максимальна тривалість ожеледі перевищує 300 годин. Середній діаметр відкладів ожеледі становить від 2 до 4 мм. Повторюваність ожеледі з таким діаметром відкладів у північно-східних районах дорівнює 70-90%. а на сході – 40-60%. До найнебезпечнішого району, де ожеледь відмічається з 30-50%-вою ймовірністю (один раз на 2-3 роки) відноситься Донецька та Харківська області, де ожеледь буває з 20%-ною ймовірністю (один раз на 5 років).

Грози, в основному, спостерігаються з травня до вересня, їх повторюваність у цей період становить 96-97% від загальної кількості. Взимку грози виникають дуже рідко Тривалість гроз має чітко виражений річний хід Найтриваліші грози спостерігаються у червні-серпні (75-80% річної суми), тривалість однієї грози становить на рівнинах 2.1-2,3 год., триваліші грози на Донецькій височині – 2,8-3,5 годин.

Град одне із найменш тривалих явиш погоди. Випадання граду, зазвичай, триває від декількох хвилин до чверті години Він спостерігається, переважно, в теплу пору року. Середнє число днів з градом за рік на рівнині не перевищує двох, дещо більше – на Донецькій височині. Ранньої весни (березень) і пізньої осені (листопад) град випадає рідко, максимальних значень град досягає у травні-червні. Зимою випадання граду – надзвичайно рідкісне явище.

У річному ході максимум повторюваності крупного граду припадає на літній сезон. У травні-серпні – до 90 %, у червні-липні – понад 50 % випадків. Під час граду переважає західний і північно-західний вітер (35-45%).

Повторюваність північного вітру не перевищує 10% і тільки в окремих районах і становить 20-25%. Вітер зі східною складовою відмічається рідко. Умови виникнення пилової бурі, найчастіше, створюються у степовій зоні. Ймовірність її становить 80-100%. У північно-східних і центральних областях ймовірність їх дорівнює 40-80%.

У східних областях пилова буря може охоплювати значну територію. Пилові бурі виникають не щорічно.

Найтриваліші пилові бурі спостерігаються у степовій зоні, особливо у його східній частині. Донецька область найбільш підлягає впливу дії патом бур (повторюваність сильної пилової бурі становить 31,8%), які відмічаються один раї на 3-5 років і поширюються на велику площу. Тривалість пилової бурі змінюється у широких межах від чверті годині до декількох діб. Середня тривалість однієї пилової бурі у районі Донецької височини перевищує 10 годин. У холодний період року пилова буря триваліша, ніж у літній.

Шквал є переважно локальним явищем, тому окремими метеорологічними станціями він фіксується досить рідко. Зона шквалу зазвичай займає незначну площу і найчастіше (близько 70%) відмічається одним пунктом, лише у 1% шквалів фіксується 5-ма і більше пунктам Сильні шквали у східних областях часто спостерігаються у червні і липні. У добовому ході у теплий період максимум повторюваності припадає на 12-15 год. У зимові місяці максимум повторюваності зміщується на більш ранні години. Нічні шквали тут не зафіксовані. Шквал – короткочасне явище. Близько половини усіх шквалів мають тривалість не більше 0,1 год., у 4% – понад 0,5 год. У Донецькій області шквали спостерігаються у середньому за рік від 2 до 4 шквалів.

Смерч на території України відноситься до найнебезпечніших стихійних атмосферних явищ. Ступінь вивченості його обмежена. Причиною цього є локальність явища і майже повна відсутність випадків проходження смерчу через пункти спостереження. Територіально смерчі локалізуються у вигляді зон. Одна з них проходить у напрямі Одеса-Харків і охоплює Запорізьку і Донецьку області.

На території Донецької області ймовірність виникнення смерчу дорівнює 10% (1 раз за 10 років). Частота смерчу в окремі роки має випадковий характер.

До посушливих явиш відносять: тривале бездощів'я, атмосферна і ґрунтова посуха, суховії.

Кількість безперервних посушливих періодів у теплу частину року в середньому складає до 6 на півдні. В окремі роки найбільша кількість посушливих періодів на південному сході може становити до 10. Середня тривалість окремого посушливого (бездощового) періоду становить 12-16 днів. Посушливі періоди тривалістю до 10 днів повторюються від 50 до 68%, а періоди тривалістю 10-20 днів, що співпадають з атмосферною посухою мають повторюваність від 18 до 27%. Посушливі періоди тривалістю 21-31 днів, що передують утворенню ґрунтової посухи, повторюються від 9 до 13 разів за 100 років . Посушливі періоди у степовій зоні можуть досягати 75-100 днів. їх повторюваність становить 2-5 разів за 100 років. У теплий період року посушливі періоди за тривалістю розподіляються приблизно рівномірно у квітні-липні та у серпні-жовтні. За серпень-жовтень тривалість посушливого періоду досягає 45 днів. Це свідчить про те, що у другу половину теплого періоду, порівняно с першою, посушливість зростає як за тривалістю, так і за повторюваністю. Суховії є складним явищем, що поєднує ознаки сухого повітря з досить високою температурою і помірною швидкістю перенесення.

Навесні ймовірність ґрунтової посухи вдвічі-втричі зменшується порівняно з осінніми умовами. З наближенням озимини до максимального водоспоживання повторюваність ґрунтових посух збільшується, досягаючи частоти 1 раз на 3-5 років.

Мінеральні води та мулові грязі

Крім того в межах території парку (м. Святогірськ) і на прилеглій території (м. Слов'янськ) виявлені родовища мінеральних вод. Залізисті мінеральні води Слов'яногірського родовища з під рахунковими затвердженими запасами (43 м3/добу), Одеським НДІ вважаються можливими для використання як лікувальних в курортному лікуванні, а також для промислового розливу заводом мінеральної лікувальної столової води.

Використання родовища мінеральних вод на перспективу потребує детальних гідрогеологічних до обстежень і підрахунків запасів.

В безпосередній близькості до території парку, в басейні рік Казенний Торець і Сіверський Донець в північно-східній частині м. Слов'янська розташовані давно відомі родовища бальнеологічних мінеральних вод і лікувальних грязей. Тут розташований найстаріший на Україні курорт – Слов'янськ. Гідромінеральною лікувальною базою курорту є високо-мінералізовані розсоли хлоридно-натрієвого складу Слов'янського родовища з експлуатаційними запасами 620 м3/добу і слабо-мінералізовані сульфатні і хлоридно-сульфатні води Західно-Слов'янського родовища з експлуатаційними запасами 66 м3/добу.

Експлуатаційні запаси лікувальної грязі озерах становлять 225,2 тис. м3.